Человек есть существо самое кроткое и самое божественное,  если он будет укрощен настоящим воспитанием; если же его не воспитывать или давать ему ложное воспитание, то он будет самым диким животным из всех, кого производит земля.  

                                                                                                                                                                               Ян Амос Коменский

Соціально-економічні перетворення останніх десятиліть призвели до негативних трансформацій у сучасному суспільстві (нівелювання моральних цінностей, масовий тиск негативних чинників соціалізації, послаблення виховної функції сім'ї, зниження рівня соціальної безпеки), унаслідок чого збільшилася кількість девіантних дітей молодшого шкільного віку. Молодший шкільний вік є фундаментом розвитку моральних почуттів, цінностей, переконань та сенситивним для формування морально-етичних основ соціальної взаємодії та когнітивно-емоційної сфери особистості, яка є передумовою єдності моральних знань і реальної поведінки дитини. Рання профілактика соціальних відхилень у молодших школярів попередить її урізноманітнення та фіксацію в наступному віковому періоді.

З огляду на це, особливої уваги набуває потреба суспільства у професійній діяльності соціальних педагогів, яка спрямована на превенцію та подолання девіантності, соціально-педагогічну допомогу девіантному молодшому школяру. Девіантна поведінка молодших школярів може виступати у просоціальній формі (обдарованість), у формі негативних якостей та властивостей характеру (упертість, неслухняність, грубість, безвідповідальність, агресивність, сором’язливість, норовистість, лінь, розпещеність, брехливість), особливостей психічних процесів та емоційної сфери (злість, роздратування, капризи, вередування, афективність, підвищена рухливість нервових процесів або загальмованість), поведінки, що суперечить правовим та моральним нормам суспільства (делінквентної – лихослів’я, свавілля, бешкетування, систематичне порушення дисципліни; адиктивної – вживання алкоголю та тютюну, навіть наркотичних засобів; психопатологічної – гіперсором’язлива, суїцидальна, гебоїдна поведінка та дромоманія). Поведінка девіантного учня початкової школи проявляється у негативному ставленні до соціальних норм, дезадаптації, педагогічній занедбаності, важковиховуваності, несформованості «Я-концепції», неспроможності долати складні життєві ситуації, невміння або небажання виконувати вимоги дорослих, порушенні взаємодії дитини з соціумом.

Наш сайт присвячений проблематиці девіантної поведінки у дітей молодшого шкільного віку та особливостям підготовки майбутніх соціальних педагогів до роботи з девіантними молодшими школярами.